Ще так мені хотілося любити
і так мені уже не до любові...
Десь у полях все колоситься жито,
налите сонцем і бажанням жити,
а я печалюсь з долі молодої.
Здавалось би: радій, прийдешній день
такий сліпучо новий і чарівний,
тож пий його, співай йому пісень,
руки собі не опускай лишень,
бо ти для нього власна Чураївна!
Із тебе починається зоря
рум'янощока в росянім намисті...
Із мене?...День новий почався?...Я...
Припала сріблом молодість моя,
та хочеться іще тебе любити.