Незаймані ліси, казкової краси система із п’яти озер,
розташована одночасно в Канаді і США – місця захоплюючих
пригод, описаних Фенімором Купером, у яких діяв улюблений
герой нашої юності Нетті (Натаніель) Бумпо – Звіробій.
Нетті хащами скрадався
То вперед, а то й назад
Тут роман розпочинався
Де з п’яти озер каскад
Оживляв пейзаж розкішний,
З берегами загравав,
А в кінці путі успішно
Впав на плечі двох держав.
… Мов отари, ходять хмари
Над ареною подій,
Де селились делавари,
Де проходив Звіробій.
Перечитую все знову
Вже мене кудись несе
І чи я пасу корову,
Чи вона мене пасе…
Поруч Ворскла тихо сяє
Заколисує, мов сон
Я із Нетті поринаю
В хвилі озера Гурон.
І добро поразки знає,
І серця стискає жах,
Бо під кулями зникає
Ціле плем’я в тих лісах.
Тиха пісня, бистрі танці –
Все розвіється, як дим.
Жаль, поляжуть індіанці
Під загарбником страшним.
Романтичний мій герою!
Час іде, вода пливе.
Що ти зробиш, Звіробою,
З дикістю, що груди рве?
Від озер твоїх полину –
В вік сучасний путь держу
На Украйну хтось накинув
Чорний креп, мов паранджу.
Де поділась наша сила,
Як же ми змогли проспать?
На Донецький кряж спустилась
Золотоординська рать.
І полізла в вікна, двері
Хижа, жадібна, гнила…
еленери, денеери в нас під боком завела.
Банди шастають голодні.
Всілись за чужим столом.
Звіробій, ти був самотній
Ну, а ми – усі гуртом.
На родючих чорноземах
Пшениці співають влад
Скинем цю орду скажену
У Московію назад.
Розберем жахкі руїни
Відбудовувать пора!
А поки що Україна
Сил потрібних набира.
…Я не знаю супокою
Бо, щоби здолати зло,
Так потрібні нам герої,
Щоб багато їх було!
Їм тяжкі шляхи долати
До жаданих перемог
І з України зривати
Чорний траурний платок.
…Переслідують химери –
Із Алеппо дим іде.
Повернусь на ті озера –
Благородний Нетті жде.
Помчимо, як сіроманці,
Через зарості, в імлі,
Щоб не зникли індіанці –
Ціле плем’я – на землі.
Написано смачно. 
