Дикою зграєю бродять вірші…
Трояндам в моєму саду,
Ще маряться теплі i лiтнi дощі,
А я вже по осені йду.
Подихом вітру спада листопад,
А я все чекаю чогось.
Загублений влітку чарівний смарагд
В туманах знайти не вдалось.
Смакує терпке червоне вино.
В долонях ховаю горіх.
На скронях срібло біліє, давно.
I вітер зірвав оберiг.
Той що на дверях так довго висів,
I душу мою зігрівав.
Та ластівки вже вiдлетiли всi.
Вінок iз волошок зів’яв.
А хміль до калини все горнеться.
Про щось їй шепоче всю ніч.
Під зоряним небом щось коїться,
Де з осінню ми віч на віч.
