==========================
Я – лялька в іграшковому будинку,
Залежний від обставин персонаж.
Давно в мені ніхто не бачить Жінку,
Пап'є-маше, а зовні – декупаж.
Набридли гострокуті компроміси
І штучна, до нудости, сталість слів.
Живу заради_ Так. Себе ж – до біса.
Лялькова радість – це холодний біль.
Одне життя. Не вирватись, не вмити
З свого обличчя усмішку ясну -
Її ще довго маю я носити
Заради_ Так. Для них я і живу.
Лиш тільки раз, і попри заборони,
Втекла до того, кого я люблю:
Забилось серце, кров – вино червоне!
Відчула вперше бажаність свою!
Увінчана розкутістю кохання,
Я обіймала тіла його сад
І в очі заглядала, мов востаннє
Заради_ себе -вперше! Саме так.
Скінчилась казка. Знов життя лялькове -
Зім'ята сукня, тіло без душі.
І штучне щастя – щастя паперове:
Зразковий дім, в якому всі чужі.
Я – лялька в іграшковому будинку.
Лиш в сутінках дозволю трохи сліз:
Болить любов, безвихідь крає Жінку.
Надія мріє крильцями: «Колись...»
==========================
дякую
