Як систематично я навчаюсь жити:
Зовсім не беру собі у приклад,
Помилок багато. І, наприклад,
часто хочу себе вбити.
Заохочую свою уяву, йдучи містом чи селом:
Я не мрію про майбутнє, чи минуле.
Те давно уже забули,
Те давно-давним вже з світу загуло.
Тихо в мене дома, тихо у кімнаті,
Часом вже і не самотньо так,
Та сумно, гірко, темно ж як.
Надії відлітають від мене крилаті.
Світло вдаряється мені вже в очі,
Зіниці звузились, а я б постояв,
Загублену долю я би підняв,
А так давно вже цього я не хочу.