Крути
За якими ж такими спокутами,
за чиї не спокуті гріхи,
ви ставали до бою під Крутами,
не змужнілі іще юнаки.
Піднялись, як один, на світанні,
наче триста спартанців в імлі,
хоча й знали прийшов день останній,
вам прожити на рідній землі.
Керувалися Волі статутами,
Честь і Гідність свою зберегли,
молодими вмирали під Крутами.
на своїй Українській землі.
Вбили вас за єдину провину,
що пробачити вам не могли,
ви любили свою Україну,
так як Небо і Волю орли.
І хоч майже століття минуло,
з більшовицької тої війни,
Батьківщина про вас не забула,
України Великі Сини.
Вічна їм пам'ять...
