Єва виймала по ребру у Адама
І витягала нитки нейронів
Задовольнялись любові плодами
Під поліфонію старих телефонів
Адам як завжди був покірний. одначе
Бувало що в ньому кипіли вулкани
І лавою все покривав він неначе
Дрижали всі стіни. Дрижали всі рами
В вікно заглядали допитливі діти
І бачили Єву в обіймах Адама
Він часто приносив в букетику квіти
А на столі сумувала вже кава
Єва складала ребро до реберця
І цілувала розпашілі вуста
З Адамом вона. І від серця до серця
Проклали вони дві частини моста
