Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Серце-човен - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ясмина Горич, 26.02.2017 - 13:43
Потонеш колись човнику, Коли пітьма, і море як ніч, а не синява, Потонеш в безодні А дому… А дому нема. Серце - човник, хто пережив дощ з куль - свій дім знайде... Може, він навіть буде теплим. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий теплий відгук!
norma Ardeko, 26.02.2017 - 11:04
Човнику мій дірявий(Від куль залізних три, Від уламків зими – чотири), Човнику. Напинаю над ним Вітрило майбутнього (с) ) все ж викопала трішки позитиву) Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди у всьому можна знайти хоч трихи позитиву... Дякую за віжгук!
Валя Савелюк, 26.02.2017 - 08:40
бездомне серце... Де навіть надію і ту вкрадено - але ж - Напинаю над ним Вітрило майбутнього - то надію вкрадено ще не зовсім, - тим паче, що вітрило - біле... як привид пса - привид з майбутнього - тим паче, бо пес - друг, отже... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей твір можна розумінти по різному... Кожен читач цей твір сприймає інакше... Напевно, так і має бути...
yaguarondi, 25.02.2017 - 20:08
Знайди, човняре, синяву - дійсну насправді - для свого човника, з надією і дивом Ніколи б не подумала, що слово "човнику" таке лагідне, як воно зазвучало в Вашому вірші. А ось тут кажуть, що треба засмолити всі дірки в човні: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720257 (бо переповниться синявою) Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий філософський і поетичний відгук! Дякую за розуміння!
Олена Акіко, 25.02.2017 - 14:26
Я відчула оптимізм у цьому творі. Плавання, подорож, це для мене символи любові до життя а серце - вічний мандрівник в полоні чи у пошуку почуттів А може я невиправний оптиміст, і щукаю те, чого нема, але хто шукає, той знаходить!
Той,що воює з вітряками, 25.02.2017 - 14:19
"Над морем отої синяви – вигадки,Одіссеєм чи то Гераклітом: Бо все пливе – навіть вигадка. І все вітри, тільки дому – Нема. Потонеш колись човнику, Коли пітьма, і море як ніч, а не синява, Потонеш в безодні А дому… А дому нема. " БОЛЮЧЕ Салтан Николай, 25.02.2017 - 11:36
Цікава і оригінальна робота. Хоча нелегка для сприйняття (чи то може мені так здалося): до кінця не міг зрозуміти основну ідею, бо вона в моїй голові пригала від одніє до іншої. Хоча такі роботи не залишають байдужим і змушують думати, а це вже багатого варте.Особливо сподобались ось ці стрічки: Бо все пливе – навіть вигадка. І все вітри, тільки дому – Нема. Потонеш колись човнику, Коли пітьма, і море як ніч, а не синява, Потонеш в безодні А дому… А дому нема. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Мої тври мало хто розуміє... Навіть я сам інколи не розумію, що я написав і що б це мало означати.... Але пишу як пишеться і вважаю що ці твори мають право на існування, якщо в мене стільки читачів і відгуків....
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий відгук!
|
|
|