Підняла я зовсім недавно
Чиюсь забуту скрипку, граю,
Торкаючи я струни ніжні,
Сама лечу у Світ Чарівний
Та намагаюсь відшукати
Сестру, чи, може, навіть брата,
Який би теж торкнувся сміло
Тієї скрипки, що зомліла
У сьогоденні від гармати,
Він не боїться теж літати
В Чарівне Світло те принадне,
Де на плече сідає Янгол...
Почула чистий голос тихий
Й зітхнула зовсім вже полегко -
Заграє Скрипка, Янгол сяде
Знов на плече нове. І в ряди
Зберуться Кобзарі Вкраїни
І Матір-Ненька не загине.
Мудра Бджола
