Світ змінюється твоїми дотиками і словами,
Навіть коли здається, що це не про нас і не з нами:
Слухай мене, говори зі мною, шепочи мені,
Знай, що про таких як ми ще не раз напишуть вірші.
І кожен, хто буде зі злістю казати ім'я твоє
Вдарить, поріже, зачепить за гостре, пекуче й живе...
Серце буде відбивати танго лише для нас двох,
Ми народились й кохаєм на зламі страшних епох.
Золото важить тут більше ніж чесність, сльоза, ідеї.
Вір мені палко, без тями, як вірили іудеї.
І тобі не будуть снитись кошмари, я їх зловлю,
Якщо я все ж навчусь малювати, там буде: «Люблю».
