Колись було, колись – гортаю сторінки
Минулого життя за днями і роками,
І як малі струмки до вічної ріки,
Так і моя любов тепер до мами.
Колись було, колись – була ти молода,
Такою ти мені ніколи ще не снилась,
Та спогади оці немов жива вода
І я із ними, мамо, відродилась.
Колись було, колись – ще в пам’яті бринить
Як стежкою ти йшла струнка і чорнобрива,
Та вже зійшла слізьми та незабутня мить,
Бо я усе без тебе, мамо мила.
Колись було, колись - роки вже пронеслись
І вже нове життя вирує і сміється.
Нехай усі шляхи навіки розійшлись
Та мамина стежина й досі в’ється
Гарно 
