Колись мені, за що не знаю,
Бог дарував Любов без краю,
Сама вона прийшла до мене
І пролилась уся на Землю,
Прибрала квітами світанок
І спалахнув зненацька Ранок
В моїй Душі, що вже забула
Найчисту Радість. Я відчула,
Що є на світі цім Людина,
Моя Любов і Половина.
Для мене Дзеркало-Кохання
То ніжний промінь наш Єднання.
Його ти упізнаєш всюди,
Які б не були поряд люди,
До тебе прилечу здалека,
Мій ніжний Чарівник-Лелека,
Тебе я Сонечком зігрію
Й полетимо ми вдвох у Мрію,
Де тільки Щастя нас чекаю.
Кохаю, Рідний Мій, КОХАЮ!
Мудра Бджола