Перегорну всі сторінки буття,
Де Україна в пошуках, в тривозі.
За ними інше рветься вже життя,
Ми будемо усі ним, вірю, горді.
Так небагато треба для тих змін:
Повиривати бур'яни у душах
(не у чужих, найперше у своїх),
Засіяти любов, оту - усюдисущу.
Щоб кожна дія - поштовх на добро,
Щоб кожне слово - звіт про щось хороше,
Про когось дбаєш ти - й про тебе хтось.
Державні справи - серцю найдорожчі.
До влади йдуть, хто може дати лад,
важливим викликам,щоб всім жилося краще,
А власна вигода - про що ви?( минув час...)
Багатств без міри, змилуйтеся, на́що?
Від смерті не відкупиться ніхто,
З собою теж нажите не забрати.
Чи дітям, внукам, правнукам всім щоб
Повиростали з них дегенерати?!
Спокус таких немає - інший час:
Тут у ціні повага і шляхетність...
І розцвітає Україна - буйний сад...
Панують віра і любов тут й щира гречність!
слово і вірність тому слові - хіба не зброя?...як там в Біблії? Спочатку було слово...ми розкидаємося словами...а вони матеріалізуються... візьміть хоч наш Гімн...дуже "оптимістично"...сіймо справжню любов і зникнуть всі "бур'яни-вороги"закликаймо до перемоги над заздрістю, жадібністю...(щось мене "занесло")
Це точно... Але в потрібному напрямку, Небесна! Все ж з тим, хто слухає, можна й словом... А хтоне вміє слухати, хто по своїй природі відвертий тать? Тільки - сила, тільки зброя... Від таких дурнів бувають світові катаклізми...Отакі пиріжки...
погляньте на віруючих(суботники і ін.), хто до них пристає - змінюється... Без зброї, з наркоманів стають нормальними...Ніхто ще не вивчав і не знає сили СЛОВА,нової зброї, яке, запавши у душу, творить чудеса, а ми ж вами можемо прикластися...трішки володіємо цією зброєю(ми ж кажемо про те, які загіпнотизовані всі, хто слухає брехню росії-вони вірять у все)