ЧУЖА ДУША ВАС КОЛИХАЛА
Боже мій! які ви щедрі і привітні,
Заради вад для власного карману.
Такі принадні, у пориві гідні,
Що мусим гріх списати за догану.
Втішає вас, мовчань тремка в людині,
Боязнь лиха, що хоче щось почати,
Жало стріли що коле щохвилини,
Того хто хоче з вами сперечатись.
Чужа душа вас мабуть колихала,
Вкривала плесом, зрадою до краю.
Народні співи серце не співало,
Слова пісень таких воно не знає.
Якби то люди шанобливо вміли,
Дивитись в душу як належить Богу.
Без всяких смут, відразу б зрозуміли,
Що ви на розум зроблені убого.
В незнаний край закинути вас треба,
За гріх гріховний на чадо посадить.
Віддати простір, без землі, без неба,
Щоб життя щасливе мати кожну мить.