Молочні хвилі теплих берегів,
Пронизані промінням аж до денця,
У різнобарв’ї сонячних кругів,
У відгуках торкають стінки серця.
І озивається палке нутро
На ніжний шепіт твій у шумовинні.
Здіймається вода, немов шатро,
Вдаряючись, вертається по згині
На пінні чубчики солодких мрій,
Що дружньо гомонять поміж собою,
Дарують подих бризу із надій,
В чуттєвих митях радощів прибою. 2014