ЮРІЙ-ФРАНЦ КУЛЬЧИЦЬКИЙ (той, хто навчив Європу пити каву)
(нар.1640, Кульчиці, Самбірський район, Львівська область — †20 лютого 1694, Відень)
Не кожному прославитись дано.
Кульчицькому Франц-Юрію вдалося.
З села він, що на Львівщині воно,
Із Кульчиць. Всяке в дні його лилося.
Дух міст пізнав, народів і боїв.
Розумним був він, з лицарського роду,
А ще відважним, це не раз довів.
Ходив із козаками у походи.
Попав в полон. Та викуплений був
Словаками, бо знав турецьку мову
І голову до думки вміти гнув,
Мов гне коваль з бруска коню підкову.
Як мовознавець віденським купцям
У Білгород-Дністровськім пригодився.
А як набридла праця йому ця,
До Відня перебратись поспішився.
До Австрії товари привозив
Зі сходу, підприємець був від Бога.
Коли візир турецький обложив
Півколом Відень, викликав підмогу.
Прорватись крізь стотисячні ряди
Ніхто не міг. Про це в книжках є згадки.
Лише Кульчицький вичислив ходи –
Знав мову ворогів і їх повадки.
Важка була дорога – перейшов,
Туди і звідти. Тішились містяни.
Звільнилось місто із міцних оков
Чужинців, підсобили християни.
Поляки, німці, з Січі козаки
Розбили турків, добру здобич взяли –
Тварин, що свійські, із зерном мішки
І з кавою, хоч що це є, не знали.
Зелені зерна кинути в вогонь
Хотіли. Й два мішки спалили з люті.
Юрко побачив, кров пішла до скронь.
Ним пахи й смаки кави не забуті.
В ясирі був, варив і пив не раз
Напій цей – тонус вищить і без хмелю.
Тож попрохав, щоб видали наказ
Йому ці зерна принести в оселю.
Кульчицького уважив Відня мер.
Притулок дав і кавові зернята,
Ще й гроші. Став козак наш відтепер
Ув Австрії каварником завзятим.
Він каву по-турецькому носив
По вулицях і скверах Відня міста.
Але крутили мешканці носи,
Була вона їм із гіркавим змістом.
Випадком цукор у горнятко впав.
Попробував. Смачне! Обличчям – усміх.
А потім ще і молока долляв –
По-Віденському кава мала успіх.
З тих пір прижився кавовий напій
У місті Відні і по всьому світі.
Кульчицький Юрій - в пам’яті людській,
У місті Лева – в бронзі на граніті.
У Відні також з бронзи постає,
Там вулиця його, яснить промі́нцем.
І в Кульчицях його скульптура є.
Пишаємося славним українцем!