|
Була м нині, з своїм Стефком, на свєті у Львові,
Так з мо з ним посвяткували- пани гонорові.
До кав'ярні з мо зайшли зрані поснідати,
Марципанів прикупили дітлахам до хати.
Шо в тім Львові, то в тім Львові- різні витрибеньки,
Чокуляди, пирожина- великій й маленькі.
Де в селі таке зобачиш... іно булку купиш,
А в тім Львові стілько всього, жи вочи загубиш.
Так від рані находили, жи м сі заморила,
Юш такого не зобачу, доки буду жила.
Під кінец мій Стефко каже: - Ходи зісти льоди,
Сонце сильно так пече, аж сі котіт сльози.
Сіли з мо спочити трохи, льоди заказали,
У шклінках таких поридних, аби памітали.
За якийсь час дівчатисько з фартушком- модерна,
Нам принесла такі льоди, жи сі аж заперла.
Стефку мову відняло, я мало не вслабла,
За ціну юш промовчу- задусила жаба.
Обертаю ту посуду... звідки зачинати,
На дворі сі юш змеркає, кінця не видАти.
Нашпігало того всього- і навіть гудзІки,
То ж ми Стефку догодив... скілько юш потіхи.
Зачала м туті гудзІки вилков вибирати,
Бо напевно треба буде то назад віддати.
Поки то всьо колупала, льоди сі стопили-
Би вам добре було жити, то ми догодили.
Кажу: - Стефку, попроси, най ми дадут лижку,
- Не положено, їч вилков, най не буде стидно.
Я го ловлю, вно втікає- шо за кара Божа,
Гроші Стефко заплатив, лишати не можу.
Взіла я тутой горнец тихо в свої руки,
Випила, як збан води- скінчили сі муки.
Всі гудзічки облизала, в горнєтко зложила-
Менче буде дівчатиську, юш не буде мила.
Вода тоже гріш коштує, та й тута "Лехія"-
Нарід дивисі на мене і зо сміху мліє.
Як лизала ті гудзічки, фарба з них пустила,
Шо за фабрика паршива таке наробила.
З торби вийняла люстерко, від прабаби Зосі-
Всі кольори мав язик, як туто волосі.
Я папером витираю, фарба вся присохла,
В пам'яти молитву молю, а би м де не здохла.
Стефко навіть не моргав, підігнав машину,
Зі встиду не вилазИв, "Ладу" не покинув.
Я з за столу тихо встала, пішла як та пава:
Як то файно у тім Львові, коли є забава.
ID:
743979
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 29.07.2017 20:01:48
© дата внесення змiн: 29.07.2017 20:02:48
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|
Треба таки якось або окремим розділом, або збірник гумору й сатири наш колективний видати! 
В любому разі, Лесю, не поспішаючи, відбери й запропонуй (надішли мені) кілька яскравих творів, а там щось придумаємо. Нехай я вже підсобируватиму...
Ой, Лесю, зачитуюся вкотре 
