Новая запись
Новая запись
Четверта ночі, я не сплю,
Ви скажете когось чекаю?
Та ні, я думаю коли піду,
З життя яке не має краю.
Ти скажеш мені, вже настав кінець?
І в відповідь отримаєш спокійно,
Якого милого, ти бісів вже мертвець,
Отож закрийся там, в гробу забитому надійно.
Чому земля одна, а людей тьма?
Чому вночі вже сонце те не світить?
Чому у батька на волоссі сивина?
А мати все години лічить?
Здавалося б дилема тут одна,
Проживши б може років з двісті,
Дізнався б все, та є вона одна,
Та смерть, що всіх здола у світі.
