І падав лапатий сніг... Вночі, в середині березня...
Світився ліхтар старий, аж сяйво лилось крізь штори...
Між нами сотні доріг і час до твого повернення.
Ми знаєм правила гри. Ми знаєм і не говорим.
...І плачуть в куточку годинник і календар.
Бо світлі наміром душі не можуть схибить.
Бо кожен новий світанок - уже найсвятіший дар
І, знаєш, любов - то не фатум, це просто вибір.
(с) БО Ляля http://vk.com/ljaljabo
Абсолютно не згоден... Виходить, що любити - це знайти собі пару, до якої ти можеш і повинна себе притерти ?! О, ні, Лялю! Звикнути і терпіти і поважати можна будь-яку порядну людину... Але це далеко не кохання... Кохання це те, що не проходить за будь яких обставин ... І в тобі просто НЕ МОЖЕ з'явитись думка, щоб приймати чи не приймати якісь там рішення і щось вибирати і щось змінювати... Кохання - жертва. Завжди. Просто трапляється воно дуже рідко. Тому його часто плутають з тим, про що ти говориш...
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гмм... Чомусь не хочеться, Лялю, думати про любов як про вибір... Це що: любити чи не любити ? ...
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це свідоме рішення бути саме з цією людиною. і все. коли не виникає сумнівів чи пошуків кращого, сварок на рівному місці, негативних емоцій всередині стосунків. це вибір, за який обоє несуть відповідальність і обоє поважають своє рішення, а тому було б просто смішно його змінювати. а любов як викид гормонів - то таке...
"..І плачуть в куточку годинник і календар.
Бо світлі наміром душі не можуть схибить.
Бо кожен новий світанок - уже найсвятіший дар
І, знаєш, любов - то не фатум, це просто вибір." це можна цитувати... так наповнено мудрісттю, так істинно... меланхолійнно...красиво.... дуже сподобалось!