Хвилинами слабості поринутої душі,
Ти проявляєш усі бажання не в тім листі,
Ти пишеш про відчай, про біль, про втіху,
В ту мить, коли кохання і мрії твої чисті́.
Щоденна заворуха навколишньої тиш́́і,
Призводить відголосками до криків з душі.
Ти вириваєшся на волю, даючи відсіч дивним думкам,
Ти забуваєшся про вічність, і мрієш опинитись в глуші.
Усі твої бажання збігаються на одній меті:
Тобі хочеться відчувати його завжди.
Ти поринаєш у незабутні відчуття,
Кохання засліплює розум.
Ти ним сліпа.
У тобі багато сторін, які відкриті
Для найважливішої персони в світі.
Ти повністю віддана йому, ти чиста перед ним,
Коли в той час інші ошиваються в дорогому шматті.
Цінність в наш час зайшла за океанні межі,
Її рідко побачиш з глибини людської мережі.
Ти головне цінуй його і будь перед ним вірна
І він відкриє для тебе щастя,
І шлях прокладе в майбуття.
Ти будеш для нього кохана
І він любитиме тебе усе життя.