Берегом, берегом ввічливе світло збивається згустками, хутко у пащі мостів, де обвітрені пустки, марить зірватися вниз. Берегом, берегом згублений лист між фронтами пожовклими, жилками синіх чорнил на продавлених комах тихо зірвався униз. Берегом, берегом ввічливе світло на хвилях приречено втечу вигойдує знов - не забуло, як кликав увечері втрачений лист між плафонів розпечених тихо зриваючись вниз. 29/11/2017 Харків
ID: 762928 Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика дата надходження: 29.11.2017 12:41:28 © дата внесення змiн: 29.11.2017 12:41:28 автор: Роман Глєбов
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie