Лірична драма на три дії з прологом.
Лібрето:
Темістокле Солера
Дійові особи:
АТТІЛА, вождь гуннів (Бас);
ЕЦІО, римський воєвода (Баритон);
ОДАБЕЛЛА, дочка володаря Аквілеї (Сопрано);
ФОРЕСТО, аквілейський лицар (Тенор);
УЛЬДІНО, молодий бретонець, раб Аттіли (Тенор);
ЛЕОНЕ, старий римлянин (Бас).
Полководці, вожді і воїни (гунни, ґепіди, остґоти, герули, тюрінги, квади),
друїди, жриці, народ Аквілеї, діви Аквілеї, римські старшини і воїни,
римські діви і підлітки, самітники і раби.
У пролозі дійство відбувається в Аквілеї і на Адріатичній (Венеційській) лагуні,
а в трьох діях – недалеко від Риму.
Час: середина п’ятого століття.
Пролог
Сцена перша
Площа в Аквілеї.
Все освітлюється великою кількістю смолоскипів. Ніч вже закінчується.
Все навкруг у печальному нагромадженні руїн. Тут і там все ще видно інколи
полум’я, що піднімається – залишки жахливої чотириденної пожежі.
Сцена заповнена гунами, герулами, остґотами та іншими.
ХОР
Стогін і крики,
ґвалти й грабунки,
кров, наче ріки,
смерті азарти –
Аттіли жарти.
Цей край багатий
нам їжі вволю може дати!
Все Одін знає,
Вальгаллу маєм!...
Ти дав героям
землю прекрасну,
все дав ти нам.
Аттілі слава,
що дав ласкаво!
Вже цар підходить,
Одіна сила на нього сходить.
(Всі падають ниць.
Аттіла в’їжджає на повозі, котрий тягнуть раби.)
Бог війни (бог війни) вільно
з неба йде всесильний.
З неба йде всесильний.
З неба йде всесильний,
йде всесильний.
Бог війни вільно
з неба йде всесильний,
з неба йде всесильний,
йде всесильний.
З неба йде всесильний,
з неба йде всесильний,
з неба йде всесильний,
йде всесильний.
Сцена друга
АТТІЛА
(сходить з повоза)
Встаньте, нескорені! Хай ляже в порох той,
хто смерті жде.
Тут...разом станьмо всі. Хай переможців гімн
у небо йде.
Ці діти Аттіли одним ударом вмить
зведуть дотла.
Не може бути швидшим ні слід блискавки,
ні літ орла.
(піднімається на трон зі списів та щитів)
ХОР
Хай живе цар лісів усесильний,
він Одіна несе вічну славу,
меч його – як комета кривава,
голос громом спадає стократ.
З ревом труб він іде неухильно,
із очей грізних рине потуга,
гострі леза згинає кольчуга,
мов та скеля, ламає булат.
Гострі леза, гострі леза
згинає кольчуга,
мов та скеля, мов та скеля,
ламає булат.
Так, ламає весь булат!
Так, так, ламає весь,
ламає булат!
Гострі леза, гострі леза
згинає кольчуга,
як та скеля, як та скеля
ламає булат.
Так, ламає весь булат
Так, так, ламає весь,
ламає булат
Мов та скеля
ламає, ламає булат!
Ламає весь булат
Так, так ламає булат!
Так, так ламає булат!
ID:
767173
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 20.12.2017 21:05:07
© дата внесення змiн: 23.09.2021 10:41:27
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
