літаючи високо, намагаюся не забути
скільки взяв цигарок, чи скільки ще маю.
коли впаду, зловлю собі таксі,
та потягну через увесь похмурий лондон,
щоб кричати тобі цю пісню.
коли то було? – давно, недавно?
а в мене ще й досі крила трусяться.
що ж? а тепер я щасливий пташок,
всі мої міграції можуть спостерігати
і nasa, і google,
і британські вчені.
я зловив свою мрію в паперовий мішок.
гадав, що бачив ангелів,
та міг і помилятися.
та і в мені так само – коли б чогось шукали,
чи знайшли б?
вони мене довго й страшно трусили,
щоб я плакав, щоб виплакав пісню для тебе.
не питай, коли то було, бо вже й сам забув,
та в мене ще й досі коліна трусяться, –
я щасливий і радий: ти можеш мене, до речі,
спостерігати й сама, як шугаю вночі між зорями.
вуличне світло нічне, несміле,
знов задивляється на твої вікна,
на твої розмальовані штори.
я гримлю не своїм ланцюгом вже довго;
ще ніколи не бачив такої
солодкої усмішки в тебе,
як тепер, коли впав на поріг
щоб ревіти й ридати –
ось я плачу цю пісню для тебе
за твором: to cry you a song, jethro tull
не сприймайте серйозно - епізод з "витрушуванням" монеток навіяв)) - сюжет з "Пригод Буратіно", коли Аліса та Базиліо 5 золотих вибивали (потрібного фрагменту не знайшла)
