Кожному хочеться мати кого-небудь,
Кому можна розповісти про болі в лівому плечі,
Або про те, як швидко зношуються туфлі шкіряні,
Тоді, як часом порозводить плями.
Коли навчилися літати мов птахи,
І плавати в воді, що й дихати не треба,
Здавалося, волося легше полічити в голові,
Але чомусь охочих стало зовсім мало.
Кожному хочеться, хоча б коли-небудь,
Роби те - з ким хочеш, з тим - що маєш, там - де є.
Хай краще буде зношене, не шкіряне взуття.
Волося сиве, легше рахувати в парі.