Ілюзію скасовано. Хай... лиш душать сльози...
Та я собі забороняю перед Вами плакати.
От: першими секундами, рік новий зіпсовано...
Не вити! В рік собаки - дозволяю собі гавкати:
На смуток, біль, любов, проблеми, відчаї
кричатиму - травіть! - ілюзію ж скасовано!
Я не боюся їх... А Вас... не заслуговую?
Ви ж... поглядом мене клеймили - "забраковано"!
Сміюсь у вічі гостю спантеличеному:
ілюзію, - кажу, скасовано.
Розслабтесь. Зніяковіння -
не одна з Ваших прикрас...
Попереду десь каса,
де Вам буде компенсовано
мій "брак". Хоча... суддя - лиш Бог,
й незримий виконавиць - час.
Через вірші говорить душа.Так як втішає Господь,ніхто втішити не може.Але Господь каже і через поважні думки,і через якісь зрозумілі дії,ічерез чиїсь речення і так далі.В житті є запитання,які дуже легко задати і на які дуже важко відповісти.З Різдвом Христовим Вас,з Новим роком!З найкращими побажаннями до Вас всі Ваші читачі. в тому ж числі і я!