Бризками на хвилях море усміхалось…
Бризками на хвилях море усміхалось…
Їх на світі двоє – так тоді здавалось.
Наче лебедиця, молода вона…
А у нього – пристрасть й срібла сивина…
Юність обнімав він за тремтячі плечі,
Крилами над ними опускався вечір…
Зорі миготіли, зорі мерехтіли…
Чи із них сміялись, чи за них раділи.
В сутінках дрімала прірва поміж ними,
Простирадло пристрасті – з нитками міцними…
Де ще та розплата… Де ще той світанок…
«Так-так -так» - колесами скрикнув полустанок…
м. Львів - Будва Наталія Калиновська