Україно, в останні віки
Ґвалтували тебе пси погані.
Не було справжніх чоловіків,
Що звільнили тебе б із кайданів.
А хто брався за це, ті самі
Не були на духовному рівні.
Люди в пристрастей власних ярмі
Недостатньо прозорливі й сильні.
Ті, хто з рабства своїх власних вад
І себе геть не в змозі звільнити,
Неспроможні змінити цей лад,
Бо самі безпорадні, мов діти.
Щоб звільнити країну свою
З рук насильників, з рук нечестивих,
Перемога потрібна в бою
Над усім в собі ницим і хтивим.
Тільки чистий, просвітлений дух
Може справи великі робити.
Будь-який точний, правильний рух
Неможливий без «Бгаґавад-ґіти».
Це коштовне правічне знання
Надає повноваження й силу.
І лише тільки з цим надбанням
Можна стати дорослим вже сином,
Справжнім громадянином твоїм,
Безкорисливим, чесним, відважним,
Щоб для тебе змогти з будь-яким
Ділом впоратись завжди звитяжно.
21.05.2016
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html