Гілля у ялин тріпотить все на вітрі,
Пташки тут щебечуть журливо...
Живеш в зачарованому, дикому лісі,
Що звідти й втекти неможливо.
Хай черемхи біліють і сохнуть усі,
Хай бузки опадають дощами,
Всеодно заберу я тебе по росі,
У палац виграють де флояри.
Твій світ чаклунами на тисячі літ,
У сховку від мене і світла,-
І думаєш ти, ніби, найкрасивіш.
Цей ліс зачарований в світі.
І нехай на листочках не буде роси,
Та і місяць у сварці із небом похмурим...
Я тебе не залишу - мене не проси,
Вселю в дім, що з ганком просторим.
В який тижня день і в годину яку,
Ти вийдеш до мене грайливо,
Коли я тебе на руках понесу,
Туди, де знайти неможливо?
Украду, якщо це є тобі до душі,-
Я хіба сили тратив намарно?
Погодись же, хоча би, на рай в курені,
Якщо дім із палацом хтось зайняв.
Переклад з: В. Высоцкий
Лирическая.
Здесь лапы у елей дрожат на весу,
здесь птицы щебечут тревожно—
живешь в заколдованном, диком лесу,
откуда уйти невозможно.
Пусть черемухи сохнут бельем на ветру,
пусть дождем опадают сирени.
Все равно я отсюда тебя заберу,
во дворец, где играют свирели.
Твой мир колдунами на тысячи лет
укрыт от меня и от света,—
И думаешь ты, что прекраснее нет,
чем лес заколдованный этот.
Пусть на листьях не будет росы поутру,
пусть луна с небом пасмурным в ссоре...
Все равно я отсюда тебя заберу
В светлый терем с балконом на море.
В какой день недели, в котором часу
ты выйдешь ко мне осторожно,
когда я тебя на руках унесу,
туда, где найти невозможно?
Украду, если кража тебе по душе,—
зря ли я столько сил разбазарил?
Соглашайся, хотя бы, на рай в шалаше,
Если терем с дворцом кто-то занял.
Цiкавий, якiсний у вас вийшов переклад. Яскраве, насичене таке звучання цiеi гарноi пiснi.
Тiльки от у останньому рядку у словi "палацом" змiнюеться наголос. Може вам тут вжити не "з", а "iз" - "Якщо дiм iз палацом хтось зайняв".