Це місто так давно втратило тебе. Як і я... Але чи відчуло воно свою втрату так, як відчула її я? Хто зна, але навряд чи. Це маленьке байдуже місто не спроможне осягнути масштабів цієї втрати. А мало б! Адже відразу без тебе воно стало холодним і непринадним. Всі ці дивні люди... Як вони могли не побачити таких очевидних змін, не відчути?..
Я любила це місто. Попри його убогість, нещирість, несмак і міщанство. Попри всі його численні недоліки. В нього була Душа... Воно мало Наповнення і Сенс...
Це божевільне місто! Але якось місто сказало мені по секрету, що це я божевільна. Хто зна, може й правда...
Це місто таки втратило тебе. А я - ні. Бо не можна втратити того, хто ніколи тобі не належав... Давно вже час це збагнути.
Чому ж ця НЕвтрата так болить, розкажи мені, місто?..
2012 р.
