1.Ніч
Мелодія незвичною була.
Хіба що сон так високо звучить.
Навкруг мене мереживо сплела,
І раптом я прокинулась вночі.
Яка тонка і невловима сіть!
Який прозорий, недосяжний лет!
Хоч кров усю по крапельці сточить,
А не порвеш зусиллям цих тенет.
Чи біль, немов хмаринка, наплива?
Чи борсається спомин в темноті?
Чи мрія захлинається на дні?
Звелась легка й гаряча голова.
Крізь скло дивились зорі золоті,
І малювалась айстра на вікні.
2. Ранок
Ти не бачиш своїх сестер,
Здивувалась, що день настав.
Не журись! Він лише гример,
І туманом красу сховав.
Не журись, твій короткий вік,
Та не заздри моїм рокам.
Ось зірки вже згубили лік,
Вже згубили назви вікам.
Перед цим - чи не рівня ми?
Нам кімната вмістила весь світ,
Наша мить обіймає весь час.
І холодний подих зими
Хай зірки замурує в лід,
Ця печаль не торкнеться нас.
