Відповіді приходять швидше, ніж ставлю питання.
Відповіді спалахують сяйвом, коли Він поряд.
Відповіді входять раптово, як гості нежданні.
Відповіді несподівані, дивні приходять.
Він сідає у поїзді тут, на сусідньому кріслі,
Зовсім не такий, як малюють (мовчазний і серйозний).
Сідає поряд Друг мій босий, Друг мій світлий.
І часом із Ним так важко втримати сльози.
Бо не варте усе, що маю, що в мені і навколо, що моє,
Любові Його. Все, що я здобув, всі найкращі мої заслуги.
Лиш пилинками все це літає у світлі Його любові.
Сам невимушено ж всміхаюсь у розмові з найкращим Другом.
Він приходить, й раптово, й тоді коли серцем покличу.
Він приходить, як знає, як бачить коли потрібно.
Хоча, й Він приходить не зовсім так, як це звично,
І приходить, коли й не чекаєш гостей подібних.
Поміж коліями йде зі мною, зі мною говорить.
По снігу йде, по шпалах, по щебеню – всюди. Босий.
Можливо, ніхто й не помітить, що Він тут, поряд,
Що в нашій компанії зараз така світла постать.
Поради Його, такі незвичайні і дивні.
Але, прості й зрозумілі. І завжди дієві.
Із Ним розмовляти так легко, приємно і вільно…
Довірся Йому, як кращому Другу своєму!
ID:
785408
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 31.03.2018 21:53:46
© дата внесення змiн: 31.03.2018 21:53:46
автор: Avsian
Вкажіть причину вашої скарги
|
