Тебе бракує. Часом так тебе бракує.
Так хочеться печалі звірити тобі.
Та це все зайве, бо ти й так мене відчуєш,
Без слів й звуку відчуєш тривоги і біль.
У нас на двох з тобою одна спільна душа
Серця єднає невидимою ниттю.
І єдність оця - найбільший в цілім світі скарб,
На жаль, не всі його вміють оцінити.
Тебе бракує. Нині так тебе бракує.
В цю осінь вітряну і сумно-затяжну.
Неправду кажуть, наче час усе лікує, -
Лиш на трохи печаль притуплює мою.
Ти приїзди, вертайся у дім поскоріше,
Більше нічого я просити не смію.
Хай доторкнуся я хоч до твоєї тиші
І обніму мовчки, як лиш я умію.
Ти усміхнешся щиро, очі – мов жаринки,
Запалять у душі мільярд рясних вогнів.
Так холодно мені без тебе, так нестримно.
Ти приїжджай уже й коханням обігрій.
30.09.2017
Руслана Ставнічук (с)
