Пробачити справді легко.
Побач хоча б трохи більше.
В полоні чужих електрик
Тебе самота залишить.
В магнітних полях планети
Заплутуй меридіани.
Розгадуй чужі сюжети,
Вдавай, що усе за планом.
Таке вже бувало, ніби,
Хто автор твоїх історій?
Життя роздавало німби,
Життя підкидало солі.
Іди. Тебе спинить тиша.
Ти вперше відчуєш спокій.
Під тінню старого тиса
Стоятимеш одинокий.
Туди не усім дістатись,
Паролі давно забуті.
З тобою це мало статись -
Ти довго ховався в люті.
Тепер хай бояться інші.
До всього в житті звикають.
Тобі вже не буде гірше,
Вертайся, тебе чекають.
