Друга неділя травня - День матері...
(З народно-козацької бувальщини, із мораллю)
ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ ...
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала...
Маруся Чурай (1625-1653 рр.ж.), авторка вірша-пісні, напівлегендарна українська народна співачка та поетеса періоду Б.Хмельницького, полтавчанка...
Дістає козак дівчину
кожен вечір біля тину:
-То – коли будеш кохати
і як довго – ще чекати?
Дівка каже прямо в очі:
-Щоб мене ти не морочив,
розкажу я про гадання –
про моє/твоє кохання.
Я в чаклунки побувала –
ось вона що нагадала:
Вирви в матері ти серце,
щоб я випила щесерце
той напій з його настійки,
та не бійсь за мої війки.
Попіл був щоб на хмел`ю –
отоді я й полюблю!
Мовчки він додому їде
і не зна як далі піде.
То горілки він напився
й за клинок свій ухватився.
Розрубив... І вийняв Серце
безо всякого тут герця.
Поспішив козак в дорогу,
до чаклунного порогу.
На цвітастім рушникові
несе Серце дарункове.
Щось в очах йому мутніє
і злипаються вже вії,
враз – спіткнувся об гачок.
СЕРЦЕ: Не забивсь, синок?
... Одруживсь козак із нею,
чаровною красун`ею.
На садибі – усе мають
та кохання вже не знають.
Й діточок у них немає,
видно, Бог їм не прощає.
І – нічому не радіють,
вдвох сумують та жаліють.
Помутніло все в жінчини,
на мотузці – козачина ...
Писано 06 лютого 2017 р. м. Київ
Оновлено 13 травня 2018 р. м.Київ
