В синім небі зламалась червона сопілка,
Піднімала плакати міська суєта,
Біля клена старого раптом дзенькнула пилка -
Й похитнулася висота.
Він упав на асфальт, разом хряснули кості,
Дуже тіло його на куски розтяли,
Повкидали у кузов біліючі торси
І на звалище відвезли.
Клен безмовно вмирав під пташине ячання,
І згасали галактики у зів'ялім зелі...
Витік місяць блідий сліпою печаттю
На зчорнілий пергамент пустої землі.
