Небо надувшись пахучим дощем,
До ранку не стане чекати.
Можна не бути прогноз-фахівцем,
Почне, як з відра поливати.
Наче в тій казці, проснеться трава,
Зелено стане від зливи.
Шкода не вгледіти, хто накривав,
Землю вбранням цим красивим.
Бруньки розпустить лоза та верба,
Вдягнуть намисто красиве.
Трішки закружиться, аж голова,
Від весняних переливів.
Взявши листочок, й простим олівцем,
Не вдасться, це все змалювати.
Лише художник з життям за плечем,
Красу зможе всю передати.
Поглядом кине, красою вдихне,
Щіткою дасть зрозуміти.
Щоб там не було - а ми живемо,
В найкращій країні у світі !
І красива, і багата, і права правда буде за нами! 
