Не забувайте мрій дитячих,
Не піддавайтесь відчуттям.
Здається всім дорослим наче,
Не знали правил ми життя.
З роками стали неважливі ,
Всі плани хлопців і дівчат.
Весь плід уяв своїх бурхливих,
Згадаєм ми уже навряд.
А як хотілось мандрувати,
Людей спасати від біди.
Нові країни відкривати,
І пішки світ увесь пройти.
Залізні маєм аргументи,
Що важливіші справи є.
А вільного часу моменти,
Знов маячня якась візьмЕ.
Коли малим я був, вважалось,
Дорослі справи непрості.
Серйозними мені здавались,
А чесно кажучи... нудні.
Як тільки я про це згадаю,
За мить планую вихідні.
Негайно справи відкладаю,
Рідня в пригодах на два дні!
І несуттєво куди їдем ,
На риболовлю чи в похід.
У лісі чи у горах будем,
І для дітей це новий світ.
І важко пояснити людям,
Що в істині усе простій.
Від нас залежить чи ми будем,
На хвилі з ними на одній.
