Оригінал:
Леонид Филатов. Баллада о началах
Несложен мир. Совсем несложен.
Мир прост. Он в принципе таков,
Что может быть легко разложен
На мудрецов и простаков.
Мы - простаки. Мы в жизнь бежим.
Мы верим в хлеб, в любовь и в книги.
И не подсчитываем миги,
Что составляют нашу жизнь.
И год как день.. И день как миг.
Мы жмем сквозь беды и невзгоды
И экономим чьи-то годы
За счет непрожитых своих.
А мудрецы глазеют вслед,
Их жизнь скупа и неразменна -
В ней ни рассвета, ни разбега,
Не взлета, ни паденья нет.
Жизнелюбивы и юны,
Они хохочут, как Фальстафы,
Но их начала, как фальстарты, -
Однообразны и скучны.
Не знать бессонниц. Пить до дна.
И жить, сомненьями не мучась.
Неужто это все же мудрость?
Неужто все-таки она? ...
Леонід Філатов. Балада про початки
Світ зовсім нескладний насправді.
Простий він. Взагалі такий,
Що в ньому є розподіл явний
На мудреців і простаків.
Ми - простаки. Ми жити біжимо
Із вірою у хліб, любов, читання.
Нам не властиве часу рахування
Зі страхом, що багато вже спливло.
Наш рік летить, мов день...Наш день, мов мить.
Недолю й лихо маємо долати
Й роки чужі дбайливо зберігати
Ціною тих, що нам вже не прожить.
Глузує в спину погляд мудреця.
Життя скупого він не витрачає -
Світанку й світла пошуку не знає,
Тріумфів блиску й болісті кінця.
Без рани від життя, тож молодий,
Регоче, як Фальстаф, жере сніданок,
Але немов фальстарт - його початок:
Без розмаїття точиться, нудний.
Поволі втіха. Сон свій берегти
І гнати сумніви, які покличуть...
Невже таке ти, мудрості обличчя?
Невже таким бажаєш бути ти?..
Переклад 23.12.2018
