А ти смійся в обличчя лиху!
А ти смійся в лице біді!
Не здавайся, і глибоко дихай:
Під водою бували всі.
Хоч кричала: не вмію плавати!
І топилась у власних сльозах.
Місяцями нездійсненим марила,
Дозволяла, щоб їв тебе страх.
Тамувала сердечну втому.
Викликала вночі таксі.
Вибігала у відчаї з дому,
І чужими здавалися всі.
Забувала про все, що поруч
І лякав твою душу сміх
І стискав твоє серце обруч
Що він мав. що він міг й не вберіг.
Дуже дихати було важко
Ти топилась - і прямо на дно.
Знаєш, визнати чесно поразку:
Ось що врешті найважче було.
Що не завжди буває, як хочеш.
Що руйнуються безліч світів,
І ти всі врятувати не зможеш.
Бо багато кротів і щурів.
Менше слів, більше діла - і досить.
Хай душа не тривожиться злом.
Хай не бачать всіх прикрощів очі,
Ну а тіло хай йде напролом.
_____
А ти смійся в обличчя лиху!
А ти смійся в лице біді!
Не здавайся, і глибоко дихай:
Під водою бували всі.
08.07.18
