Хто я така і з ким я проживаю,
Чим дихаю і ночі з ким, недосипаю,
Як звуть мене, для чого я живу,
Незнаю, може й завтра вже помру...
Помру і вже мене нестане,
Минеться все і бути, перестане,
Як гірко, коли думаю про це життя,
Яку ж на нас, , майбуття!?!?
Хто я і як мене звати,
Куди мені іти, до кого поспішати,
Минуле вжн нажаль, неповернути,
Переосмисливши, перечеркнути....
Час, час, ти такий швидкоплинний,
Я так люблю той чай, зелений,
З медом білим, тихенько попити,
Овочів на олів'є, зварити...
Для чого ж я тут вам потрібна,
Чи нагороди ж якої я гідна,
За що мене любити і вітати,
Подарки дарувать, посилки висилати!?...
Що я зробила для держави своєї,
Для матері своєї рідної,
Тепер якщо я навіть просто вмру,
І моє тіло кам'яне та й покладуть в труну...
ID:
827100
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 27.02.2019 23:52:26
© дата внесення змiн: 27.02.2019 23:52:26
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|