Таких, як ти, ніхто не дарував -
Ранкових пролісків у стиглих наших веснах,
Де в поцілунку тихо завмирав -
У світлих днях, життєвих перевеслах.
І так, як ти ніхто не цілував -
Засніжені, обвітрені тумани,
І так, як ти ніхто вже не кохав,
Тих літ палких, тих весен, що за нами.
Лиш тільки ти зумів сніги зібрати
І пелюстки примарами згребсти,
Лиш тільки ти навчив життя кохати,
У наших пролісках любов’ю зацвісти...
(С) Леся Утриско