Ну? Що тепер? Питала вона
Смикаючи гудзик на блузі
В палаті була синя стіна
І сіре покривало в чорній смузі
Я думав, і ось.
План такий, продаю машину
Беру кредит, позичаю ще щось...
І одразу в погожу осінню днину
Вилітаю в Мехіко
До спекотних доріг
Асфальту що липне до ніг
На околиці спекотного Пуебла
Знайду підпільного хірурга
Цікаво чи є в них сезонні скидки
І чи беруть наші кредитки
Ось, скажу я йому
Пройшов крізь смерть любов і війну
Крізь вересневу теплу житницю
Повз Бориспільську митницю
І щоб залишити її у строю
Я тут перед тобою стою
Продай мені серце чиєсь
Без документів, гарантій і меж
У вас тут багато темних ночей
У вас тут не прийнято мати багато речей
Для ваших нема різниці кому
Через це ніхто не розвяже війну
Продай мені цей чортів насос
Без благань, молитов і погроз
Бо без нього нам кінець
В тебе ж багато сердець
І поки я формував свій рух
Повз купи любові і купи розрух
Вона тихо раділа з теплого сонця
Що посміхалося з палати віконця
