Від молока матері
до молока матерії -
йде новорічна вишня
і впадає в бджолині жала,
і вони червоніють в глибині.
(СТАНІСЛАВ ВИШЕНСЬКИЙ)
Від молока матері до молока матерії
Від програної битви до містерії
Усе повториться сторіччя за сторіччям
Доки з Дніпра не вирине обличчя
Своє звичайно а чиє ж іще?
Вздовж перекраяне мечем
На дві нерівні половини
Воно як серце України
Гірким заходиться плачем
Перешрамоване печаллю
Історії що суне по спіралі
Із степу привела і тягне в степ
З камінного віку в модерний неп
А потім годинник піде навпаки
Від тіні сучасності в темні віки
До племені до танців до вогню
Молитись дереву сонцю і дню
І малювати на стіні в печерах
Напівзабуті сумні хмародери
