Папір зім'ятий, ручка на столі,
Думки вирують і шукають місця,
Листки сковзнули чисті до землі,
І байдуже, що безлад біля крісла.
Чи день чи ніч, вже якось все одно,
Доба летить щоденно в невідомість,
Усе придумане щезає у вікно,
І паморочить згадка вже свідомість.
Холодна осінь, гаснуть ліхтарі,
Все сказане у прозі посоталось,
Летять за вітром непрочитані вірші,
Лише не сказане у пам'яті зосталось.
Мерехкотить дощами листопад,
І пізня осінь холодом скрегоче,
Десь там далеко в небі зорепад,
Їм щось у слід сказати серце хоче.
Вирують в хаосі придумані вірші,
Мотлошить їх безжалісно вітрами,
Пора буває листопада у душі,
І серце знає плакати дощами.
Лю...
листопад, 2018
:th:
