Господи – ніч яка місячна ясная,
Пісня-життя наше, дар Твій німий.
Ніжні пелю́стки, весни любість... й ми –
Очі пророчі і вся так жаданая...
Легкість, як вітер, в обіймах злітаємо –
Запахи стелять стежки в майбуття,
В зоряність мрій розпласталось життя.
У роздоріжжі розлук серце краємо...
Вічність сміється, на нас споглядаючи, –
Знаючи шлях, що судилось пройти
Й дощ пелюстковий навік зберегти.
Іспити всі подолать й не віддать ключі,
Господи, – ночі, що місячна ясная –
Душ пеленала весняна купіль
Та провела через радість і біль...
Дівчинка-щастя, троянда квітчастая.
02.02.2020р.
