Я серед тих, кому не все одно,
не візьму хліба з рук убивці й ката,
він може все однять, навіть життя,
лише мою свободу не одняти.
Живе вона сторіччями в душі,
її діди мечами гартували
пустила корені, як дуб в землі,
яку так рясно кров"ю поливали.
Я - паросток священної землі
і знаю, хто я і якого роду,
брати мої знов гинуть у борні,
ціну незмірну платим за свободу.
Я серед тих, в кого одна вина -
любов до України незгасима
душа моя в нащадках ожива,
мов купина, що є неопалима.
Я серед тих, кому не все одно
рабом презренним, чи хахлом незрячим.
Несу я гордо рідне Знамено
і кров у жилах в мене є гаряча.
Я серед тих, кому є не страшні
кайдани і холодні каземати.
Ну а тепер, хто ти, скажи мені
щоб України знову не проспати.
