Така заманлива, прекрасна далечінь,
Яка ось тут чи десь там,
Гойдається між проміжками поколінь,
Дарує силу казкам.
На неї так хочеться і хочеться без упин дивитись.
Так хочеться втопитися у ній.
Кожну клітинку, кожен клаптик так хочеться роздивитись.
Розповісти про це сім'ї своїй.
Далечінь... така розважлива і така глибока.
Десь там б'ють промені весни.
І тільки ти сумна, незаймана та одинока
Сидиш, черпаєш віщі сни.
Вона так манить, так чарує
У світ незвіданих небес,
Між потоками маневрує.
Глянь, край віддалених чудес!
Така вона – незнана далечінь,
Така різка і в той же час красива,
Відлуння залишає, як глибінь,
Така стійка і в той же час мінлива.
06.07.2017
