UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: У СЕЛО Я ПОСПІШАЮ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Олег Крушельницький, 07.04.2020 - 23:31
Дякую,Олеже! Свято ж гарне, людям всім хай додасть усе лише хороше...    
Дмитро Кiбич, 07.04.2020 - 17:45
Валентино, а ви, бува, не знали такого украiнського поета - Олеся Жолдака? А то, вiн, виявляеться, був родом з того ж самого села Верблюжка, що i ви. То, думаю, може ви його особисто знали? Ось, дивiться:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 07.04.2020 - 19:17
Особисто не знала, а от те що він поет і Верблюжанин, звісно знала, а от заслуженого артиста Грузії, Анатолія Ріжка,уроженця с. Верблюжка не лише знала, а й навчалася в одній з ним школі, що правда він її закінчив на 3 роки раніше від мене, а з народним артистом В"ячеславом Сумським,та його сім"єю не лише була знайома, а й являюся їх родичкою, рідна сестра В"ячеслава,Надійка, моя невістка, дружина мого брата... А з його донькою Олею, зустрічалася в листопаді минулого року, коли вона з своєю трупою грала у вмставі Булгакова "Майстер і Маргарита" у моїй Долинській, я про це писала у своїх віршах і навіть виставляла фото, на якому ми після вистави зустрілися і сфотографувалися. А поета О. Жалдака,хоч і не знала, та читала його ліричні гумормистичні збірки... 
Дмитро Кiбич відповів на коментар геометрія, 08.04.2020 - 03:05
Та i я читав його цiкавi твори, а от те, що Олесь Жолдак був вашим земляком, то я i не знав якось цього факту. Ну, наша украiнська земля багата талантами i у вас, i в iнших населених пунктах е чимало яскравих творчих особистостей.А то ще, кажуть, що один з вiршiв поета Володимира Сосюри - там йде мова, що комсомолець такий увесь справедливий i вiдважний, а його вороги невинного взяли й розстрiляли. Так насправдi, начебто, спочатку Сосюра писав не про комсомольця, а про гайдамаку, а то вже пiзнiше його радянська цензура примусила переробити текст цього вiрша на свiй манер i слова: "Я - гайдамака. Стрiляй!" замiнити на "Я - комсомолець. Стрiляй!" А повiдомив про такий ось факт якраз ваш земляк Олесь Жолдак у своiх спогадах про Володимира Сосюру. Нiбито, сам Сосюра колись йому пiд час бесiди про це все розказував. Ось, погляньте: https://www.ridivira.com/uk/literature/virshi/haidamaka геометрія відповів на коментар Юрій Цюрик, 07.04.2020 - 20:06
Дякую,Юрію!З благовіщенням Вас вітаю і всіх гараздів бажаю!.. 
Ніна Незламна, 07.04.2020 - 07:27
 Рідна хата, рідний поріг, гріє душу й серце. кожному,як оберіг. З Святом , Валічко! Будьте здорові!    
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 07.04.2020 - 20:04
Дякую,Ніно! Чогось найчастіше згадується і мама,і сестра, і брат, і хата...І я Вас з Благовіщенням вітаю, і Миру, спокою, і благодаті весняної бажаю!..   
Валентина Ярошенко, 06.04.2020 - 23:52
Згадка про минулеКрає душу й серце Нехай завжди живуть Всі мрії і озерця!Гарний спогад про наше дитинство! Не забувайте друзів, розділяйте із ними кожну хвилину... :clapping  :
геометрія відповів на коментар Валентина Ярошенко, 07.04.2020 - 20:00
Дякую, Валю! Я вже майже нікуди не хожу, то ото як не читаю,то пишу,та все більше в спогадах копаюсь, тому й пишу більше про минуле...
геометрія відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 06.04.2020 - 23:42
Дякую,Світлано!Я й цю свою хату в якій уже давно живу дуже люблю, а за селом скучаю, і хату ту пам"ятаю...     
Олеся Лісова, 06.04.2020 - 21:08
Які були сильні наші жінки, залишившись вдовами ростили дітей і будували житло. Нехай не заростає стежина до тої хатини, Валюшко.  
геометрія відповів на коментар Олеся Лісова, 06.04.2020 - 23:40
Дякую,Олесю! А ше ж і щоденно працювали в колгоспі, і своїми корівками орали поле...
Любов Таборовець, 06.04.2020 - 20:37
Щемна, зворушлива Ваша історія, пані Валентино... Ось чому така дорога Вам і є та хатина. Гарного вечора та творчого натхнення Вам!
геометрія відповів на коментар Любов Таборовець, 06.04.2020 - 23:37
Дякую,Любо!Такий був тривожний час...І ми мамі помагали: переносила замішену гллину,і поливали її водою,щоб не засохла доки мама прийде і буде мазать...
Зелений Гай, 06.04.2020 - 20:23
Мужня жінка Ваша мама. Без чоловіка прийнялась за будівництво хати. Не уявляю рішучості і сили тогочасних жінок
геометрія відповів на коментар Зелений Гай, 06.04.2020 - 23:33
Дякую,Світлано! Іншого виходу не було: ми ж могли й загинути, та слава Богу, найменша дівчинка передбачила негаразди і на її вимогу ми пішли до сусідів, а коли все закінчилось, то побачила не хату, а її руїну...Мама ще не знала,що тато загинув, а жити ж то десь треба було...
Дмитро Кiбич, 06.04.2020 - 18:22
Гарний вiрш, Валентино. Так i е, у всi часи людям доводилося стикатися з багатьма труднощами, але завжди простому народу вдавалося не впадати у розпач вiд того i якось бiльш-менш облаштовувати свое життя.Тiльки от у вас у 18 i 20 рядках - якось тут така рима - у 18 "хату", а у 20 "хатi". Через рядок рима майже з одного й того самого слова - якось не зовсiм тут звучить. Може вам у цьому куплетi деякi слова замiнити i переставити мiсцями рядки. Ну, скажiмо: Хоч бували i голоднi, Скруту щоб здолати, Як минули днi тi чорнi - Збудували хату... геометрія відповів на коментар Дмитро Кiбич, 06.04.2020 - 23:27
Дякую,Дмитре! Та я вже й сама помітила, та й змінила.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
дякую дуже гарно
