Оце я мислив, шановне Панство, що таке дощ, і для кожного він однозначно свій, означає своє і ніщо це не змінить. Але, маю гарну віршовану думку і пропоную до вашого огляду вірш про дощ:
Насупилося небо -
Змочити хоче нас.
Ми всі чекали мертво,
То нехай настане час.
Полетіли перші краплі,
Розбилися об низ,
Всмоктали пори жадні
Почувши дощу бриз.
Море трохи хвилювалось,
Небо відпустило дощ,
Усі кругом сховалися
І усе поглинув дощ.
І ніби не складалося,
Але земля все п'є.
Дощ просто забавляється
Вітром щось мете.
Він замиє світу рани,
Змиє трохи бруд,
Дощ чисто бездоганний,
Та зразковий тут.
Він відає печалі -
Вершить уявний суд.
А як захочуть далі,
Дощ зводить пари люд.
Життя все осязає,
Коли проходить дощ.
Він усіх понапуває -
Щоб ніхто не всох.
Дякую!
