Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878928
Порохоботи там і тут,
де не підеш, а вони ждуть,
як тільки німф в Фебук піде,
дивитися на них буде.
“На них не буду я дивитись,
а то ще стануть мені снитись,
їх так багато тут і там,
без них Фебук не буде сам.”
Хоч не глядить, та підглядає:
хто, де і як благословляє,
дізнатись можна про усе,
хоч хто тут поруч донесе.
Тут отакий собі гібрид,
СБ, інфстець і власний вид,
хоч дзеркало воно пряме,
а нарікать чи треба, що таке?
Як в дзеркалі не такий вид,
тоді міняй власний прикид,
і не порохоботи там сидять,
а україноботи застримлять.
Захочеш – приєднайся сам,
складний тут вариться казан,
власні гріхи спочатку виправляй,
завдання формулюють, то тримай.
Бо найнятий правитель – німф,
буде у нього сто доріг:
якщо дурниць не наробить -
спокійно після найму жить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879889
9.06.2020
Світлина із інтернету.
